Городнянщина

Городнянщина — край з багатою історією, культурою, традиціями та мальовничою природою.

Точний час заснування Городні невідомий. Але дослідники історії Чернігівщини вважають, що Городня — поселення часів Київської Русі. У писемних джерелах Городня згадується в 1552 році, коли в складі Московського війська в Казанський похід разом із стародубцями йшли „боярские дети Городни и Мощенки”.

Знаходячись на кордоні, славна городнянська земля була в епіцентрі важливих історичних подій. Саме біля Городні в 1648 році відбулася велика битва козаків із військом Радзівіла. Це було початком звільнення Чернігівщини від іноземних загарбників — ляхів. А потім козаки й місцеве населення сотенного містечка Городні брали участь у Північній війні. Російський імператор після розгрому шведської армії Карла 12 під Полтавою саме в Городні 29 червня 1709 року святкував свій День ангела (тезоіменинництво) й на відзнаку героїзму місцевих жителів подарував місту три чавунні гармати.

З 1782 по 1923 рік Городня була адміністративним центром найбільшого повіту Чернігівщини — Городнянського. Тепер на території тодішнього повіту знаходяться Ріпкинський, Городнянський та Щорський райони.

У Городні збереглися деякі пам’ятки, пов'язані з буреломними подіями Жовтневої революції та громадянської війни. У центрі міста є будинок (тепер спортивна школа), у якому проходив мітинг мешканців у зв’язку з визволенням Городнянщини від німецько-гайдамацьких військ, на якому виступав М. Щорс .

У приміщенні жіночої гімназії (тепер школа №2) в 1919 році знаходилось керівництво Чернігівської губернії, губком та губреввиконком під керівництвом Ю. Коцюбинського та Е. Бош. Отже, хоч короткий час, але Городня була політичним та адміністративним центром Чернігівської губернії.

Героїчно боролися городнянці і в період Великої Вітчизняної війні.

Символом віковічної дружби й братерства слов’янських народів — українців, росіян, білорусів — є величний Монумент Дружби на кордоні земель трьох держав.

Городнянський край вписав в історію України десятки видатних імен із різних галузей суспільного й державного життя.

Особливе місце посідає Городнянщина в долях письменників: М. Коцюбинського, А. Кацнельсона, політичного діяча сучасності Л. Лук’яненка, професора, Заслуженого працівника народної освіти П. Назимка, хірурга М.Волковича, художників О. Лопухова, І. Серебряного. етнографа та історика С. Носа, міського голови П. Писарєва, інженера — архітектора Д. Савицького, військового діяча М. Щорса та багатьох інших відомих постатей.

Iсторiя мiста

Городня – місто, райцентр Городнянського району. Розташоване на р. Чебріж. На початок 2003 року населення нараховувало 14,8 тис. жителей.

Місто відоме за писемними джерелами з 17 ст.
У 1648 році запорізькі козаки разом із жителями Городні розгромили загін польсько-шляхетських військ і звільнили місто. У 1654 році Городня у складі Лівобережної Ураїни воз’єднана з Росією. Тоді місто входило до Седнівьскої сотні Чернігівського полку, з 1705 – сотенне містечко. Місцеві жителі брали активну участь у війні проти шведського короля Карла ХІІ. З 1782-го Городня – повітове місто, затверджено герб Городні (на щиті на червоному полі чорний якір, над ним три срібляні восьмикутні зірки. Герб скасовано у 1917 році). У 18 ст. у Городня споруджено три церкви. У 1814 році засновано дворянське училище (з 1913-го – Городнянське вище початкове училище)
У Городні – льонозавод, хлібний, маслоробний, комбікормовий і цегельний заводи, Городнянський механічний завод, харчовий комбінат, торфопідприємство, міжколгоспна будівельна організація, лісгоспзаг, комбінат побутового обслуговування. 5 загальноосвітніх і музична школи, лікарня, дитячий санаторій, Будинок культури, 4 клуби, 2 бібліотеки, стадіон, міжрайонна школа садівників і лісоводів, Городнянський музей (народний історико – краєзнавчий). Виходить газета “Новини Городнянщини”.