’очете в≥ртеЕ

” √ородн≥ живе 16 в≥дьом

Д„ерн≥г≥вський в≥сникФ, 22.02.2007 р.

ѕавло ƒубровський з √ородн≥ всерйоз в≥рить у в≥дьом ≥ паранормальн≥ ¤вища. ѕро це в≥н нав≥ть написав книжку. ѕро себе назвала його Дспец≥ал≥стом по в≥дьмахФ. ≤ домовилась про зустр≥ч на  расн≥й площ≥ у „ерн≥гов≥.

...Ќазустр≥ч мен≥ йшов чолов≥к середнього зросту, темноволосий, синьоокий. ћолод≥жний рюкзак за плечима. ѕавлу ƒубровському 30 рок≥в. Ќайперше спитала:

Ч —каж≥ть, а ¤ в≥дьма?

Ч Ќ≥.

«≥знаюсь чесно, розчарував.

Ч  ј ¤к ви визначаЇте в≥дьму: по очах, по од¤гу, повед≥нц≥?

Ч як правило, зовн≥ це с≥реньк≥, непом≥тн≥ люди. —пок≥йн≥, впевнен≥ в соб≥ ≥ самодостатн≥.

Ч «овн≥шн≥сть оманлива, ¤кщо копнути глибше... як чолов≥ку у л≥жку визначити в≥дьму?

Ч « темпераментом це н≥¤к не пов'¤зано. јле до оголеноњ ж≥нки таки варто придивитись. ” вс≥х в≥дьом Ї родим≥ пл¤ми п≥д пахвами або на спин≥, ¤краз навпроти серц¤. Ќа ≥нших частинах т≥ла родим≥ пл¤ми у вигл¤д≥ рослинок, ¤г≥д, метелик≥в, тварин.

Ч  ¬ украњнськ≥й традиц≥њ вважали, що вс≥ тещ≥ в≥дьми. ÷е так?

Ч Ќ≥сен≥тниц¤. ¬≥дьомство Ч це р≥зновид духовноњ профес≥њ. “акий фах не можна опанувати по книгах. ¬≥н передаЇтьс¤ обраним Ч ≥з покол≥нн¤ в покол≥нн¤. Ќ≥чого сп≥льного з продажем душ≥, угодою з темними силами в≥дьомство не маЇ. «борище в≥дьом правильно зветьс¤ не шабаш, а круг. ¬≥н символ≥зуЇ р≥вн≥сть у сп≥лкуванн≥,
незалежно в≥д досв≥ду, в≥ку,  дос¤гнень. ¬≥дьми спов≥дують принцип р≥вност≥ та безвладд¤. ¬они не прагнуть чиновницькоњ чи б≥знесовоњ кар'Їри. якщо дос¤гають ¤кихось вершин Ч втрачають в≥дьомську силу назавжди. ƒо того ж в≥дьми Ч завжди зразков≥ матер≥ ≥ дружини. “≥, що ДпрацюютьФ в одиночку, зазвичай зам≥жн≥. ј общинн≥ в≥дьми Ч вдови або розлучен≥.

Ч ј чолов≥ки бувають в≥дьмаками?

Ч Ѕезумовно. ” сп≥вв≥дношенн≥ в≥дьмак≥в-чолов≥к≥в десь в≥дсотк≥в 10, ж≥нок Ч 90. јле у своњй робот≥ чолов≥ки сильн≥ш≥. ƒо реч≥, справжн≥ майстри н≥коли не вимагають грошей у кл≥Їнт≥в. –обл¤ть за те, що дадуть.

Ч ƒе у нас в област≥ найб≥льше живе в≥дьом?

Ч ” √ородн¤нському ≥ Ўорському районах, частково в Ќ≥жинському та  озелецькому, на меж≥ з  ињвською областю. —каж≥мо, у √ородн≥ к≥льк≥сть в≥дьом не зм≥нюЇтьс¤ прот¤гом стол≥ть, њх завжди 16. якщо ¤кась помираЇ, зам≥сть н≥м у круг беруть ученицю Ч дочку або внучку когось ≥з круга.

Ч ј ви особисто знайом≥ хоч з одн≥Їю?

Ч “ак. —п≥лкувавс¤. јле на св≥й круг вони мене не брали.

Ч ™ на „ерн≥г≥вщин≥ Ћиса гора, де вони збираютьс¤ на шабаш?

Ч “ак≥ м≥сц¤ Ї в кожному район≥. ≤ н≥¤ка це не гора. ј поросла травою гал¤вина. Ќайчаст≥ше в≥дьми збираютьс¤ у дн≥ зимового ≥ л≥тнього сонцесто¤нн¤. ≤ р≥вноденн¤ весн¤ного та ос≥ннього.

Ч Ѕувають доросл≥ в≥дьми чи Ї в≥дьмен¤та?

Ч ’арактерн≥ властивост≥ починають про¤вл¤тис¤ у д≥тей у в≥ц≥ 12-13 рок≥в. ” них у руках можуть тр≥скатис¤ чашки, на руку Ч с≥дати дик≥ пташки. –ослини, за ¤кими вони догл¤дають, починають швидко рости або гинуть. ƒ≥ти, знаючи своњ можливост≥, ≥нод≥ п≥джартовують над дорослими: то гикавку нашлють, то спотиканн¤. ≤ см≥ютьс¤. «а це њх н≥коли не можна сварити. ¬и т≥льки нашкодите дару ≥ псих≥ц≥ дитини.

Ч ѕривороти, пороблено ≥ т.п. Ч це правда?

Ч «в≥сно. “а, певно, мало хто знаЇ, що за пороблене не в≥дьма в≥дпов≥даЇ перед Ѕогом, а той, хто њй замовл¤Ї. Ќаприклад, любовн≥ привороти Ђприсушкиї. як це не дивно звучить, найчаст≥ше ними користуютьс¤ чолов≥ки. ѕоробити можна на будь-¤ку р≥ч. Ќав≥ть на носову хустинку.

Ч як д≥знатис¤, тебе присушили чи ти справд≥ кохаЇш людину?

Ч “реба попоститис¤ 13 дн≥в. ™ тринадц¤ть м≥с¤чних цикл≥в, тринадц¤ть апостол≥в, 13-е ж≥ноче число. Ќайголовн≥ше у ц≥ дн≥ не њсти мертвечини (м'¤са, риби) ≥ уникати зустр≥чей з особою, ¤ку перев≥р¤Їш. якщо перестало т¤гти Ч значить, пороблено.

Ч ј може в≥дьма впливати на судов≥ р≥шенн¤, ¤кщо буде у зал≥ на процес≥?

Ч Ѕезумовно. ≤ нав≥ть поза залою. “ака робота Ч своЇр≥дний г≥пноз нав≥юванн¤. ќск≥льки судд≥ Ч люди дисципл≥нован≥, то виконають наказ в≥дьми. ≤ цьому варто в≥рити.  олись прабабус¤ по материнськ≥й л≥н≥њ (але не р≥дна) втнула таку штуку. Ѕув голод, дв≥ с≥м'њ з д≥тьми помирали. ¬она п≥шла на базар ≥ купила корову за листочки календар¤. Ќав≥¤ла продавцю, що то грош≥. ƒ¤дько продавав три корови, тому то був не останн≥й його статок. јле пот≥м до смерт≥ вона в≥дмолювала цей гр≥х.

ѕавло Ч ц≥кавий сп≥врозмовник, в≥н знаЇ ст≥льки про в≥дьом, перевертн≥в, вс≥л¤ку чорт≥вню. “а не вс≥ ж так≥ любител≥ потаЇмного, ¤к ¤. “ому ≥ спитала:

Ч ¬ам н≥коли не говорили, що у вас не все в пор¤дку з головою?

Ч Ѕувало. я в≥дказував: Ђ—кептики ≥ критики були у вс≥ часи.  ритикувати легше, н≥ж самому чогось дос¤гтиї.

Ч як захиститис¤ в≥д в≥дьом?

Ч ѕереконаний, ¤кщо людина в≥рить, що вона сильн≥ша за зло, њњ не можна зурочити. “ал≥смани ≥ амулети захищають т≥льки певний час, ≥ њх треба зар¤джати. якщо сп≥лкуЇтес¤ з неприЇмною людиною, в≥двед≥ть погл¤д, закиньте ногу на ногу ≥ схрест≥ть пальц≥ рук. “ак ви повн≥стю закриЇте власне б≥ополе в≥д негативу. ўоб захистити оселю в≥д злих сил, сл≥д покласти в≥дкрит≥ ножиц≥ лезами назовн≥ п≥д килимок у передпокоњ. „ерез ваш пор≥г жодне зло не потрапить. якщо прибиваЇте на двер≥ п≥дкову (на щаст¤), в≥шайте отвором вгору, а не вниз, щоб негативна енерг≥¤, пройшовши по дуз≥, не потрапл¤ла на ваш пор≥г.

Ч ¬и одружений?

Ч ѕоки що н≥.

Ч ’от≥ли б, щоб ваша дружина чи теща була в≥дьмою?

Ч ј чому б ≥ н≥?

Ч ” людей зникають безв≥сти р≥дн≥, п'ють чолов≥ки, ж≥нки, нападають страшн≥ хвороби. „ому в≥дьми њх не р¤тують?

Ч ¬≥дьомський круг Ч це не благод≥йна орган≥зац≥¤. “ак≥ люди не аф≥шують своњ зд≥бност≥. якщо допомагають, то найчаст≥ше д≥т¤м. Ѕо доросл≥ сам≥ в≥дпов≥дають за своњ гр≥хи.

Ч —ебе вважаЇте в≥дьмаком?

Ч —кор≥ше н≥, чим так. я етнограф по в≥дношенню до в≥дьом.

¬алентина “»ћќЎ ќ